Монолог здорового глузду

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

У тебе завжди щось не до ладу…

Бурчить, бувало, десь посеред ночі

Казав тобі: не йди на повідку

Бажань, а ти волала: ХОЧУ!

Отож терпи. Тебе попереджав

Не захотіла слухати. Мужайся

Що означа: жоднісіньких підстав

Для суму? Що замислила? Зізнайся!

Чому смієшся знову? Перестань!

Ти ж логіку, як завжди, ігноруєш!

Бажання, кажеш, то єдиний шанс?

Та тьху на тебе, знов мене не чуєш!

Харків, 10.11.2014

Візьміть участь в обговоренні

12.11.2014 16:07 Тетяна Чорновіл => ©

:)))))))))))))))))))
Здоровий глузд іноді буває страшенним занудою!
Вірш влучний!

11.11.2014 13:20 Ем Скитаній => ©

а воно, певно, завжди так - ХОЧУ пре супроти ГЛУЗДУ, а ГЛУЗД вбиває часто ХОЧУ і з того життя стає сірішим...і т.д. - вічний діалог...чудово,Тадме!

Таню, цікаво написано! ))) Сподобалось!!!

Я завжди знав, глузд балакучий, проте не переконливий. Частенько. +

{#} здоровим глуздом ми всі захполюємося))) аде ж далі цього хіба йде?))

О, ці постійні монологи здорового глузду))))))))) але раптом колись і достукається до наших "ХОЧУ"? То хай говорить)
Класно, Тань! Дуже!