Нічне прощання
з рубрики / циклу «Таємнича ніч»
Напишу про диво
Зоряної ночі,
Про дахи красиві
І думки пророчі,
Що – лише послухай! –
Десь сьогодні вранці,
Навіть і без рухів,
Вчарувались танцем.
Темні-темні очі
В блиску водоспадів
Щось говорять ночі,
Мабуть, не до ладу…
Хай мені востаннє
Нічка ця вогненна
Дасть легке прощання
Й золоті стремена,
Коників зіркових
На усі дороги,
Тишу кольорову
Килимком під ноги.
Хай мені сідельце
Ніченька пошиє,
Щоб не рвалось серце
До цієї мрії,
Щоб моє прощання,
Тихе і красиве
Вперше і востаннє
Залишилось дивом.
