Усталені будні залишились десь за межею
з рубрики / циклу «Акро»
Усталені будні залишились десь за межею
Краплинами крові зрошено більшість із днів
Роз’ятрене серце у снах відпочине з ріднею,
А вранці зі смертю віч-на-віч… Так є на війні…..
Її не хотів – це ти знаєш напевно
Нестримні амбіції «брата» - ударом під дих…..
Синочок малий у листі вимальовує літери ревно:
ОсЬ, татку, молюсь, щоб себе ти і землю зберіг!
Криві ті рядки - найдієвіший стимул
Обстояти гідність країни, а значить й свою
Мабуть, і для того, щоб мовити зрештою: «Сину,
У тому Аду пам’ятав я молитву твою….»
Вистукує кров у висках: повертайся!
Обірваних слів не зібрати до купи. Болить
Я просто благаю: живим залишайся!
Крізь пекло пройшовши, ти знаєш ціну слова "жить"
Окрилена звістка хай лине країною швидше:
Війна закінчилась. Жахливий завершено лік
І, хоч було важко, рашистів здолали навік!
Харків, листопад 2014
