07.12.2014 18:23
© Олег Буць
В ніч перед Миколаєм...
з рубрики / циклу «Нашим хлопцям»
Морозяний вечір на землю сідав,
Морозяний маляр вікно малював.
З кімнати надвір ледве чуть голоси:
– Прошу Бога я!
Ти також попроси…
– Сьогоднішня ніч незвичайна, чудна –
Усіх повертає у казку вона:
Над ранок, як неба зажевріє край,
Відвідає сплячих діток Миколай…
Сьогодні святий обійде цілий світ!
Тож чемно дарунків у Бога просіть.
А він Миколаю усе розповість,
І з’явиться в ночі морозяний гість…
Назавтра прокинетесь вранці лишень,
А під подушками – найбажаніше!
З кімнати надвір ледве чуть голоси:
– Прошу Бога я!
Ти також попроси…
Нащо іграшок чи цукерків, книжок?
Лимонів з гранатами, яблук, грушок?
Швиденько і щиро ти Бога моли,
Щоб ми під подушкою ТАТА знайшли!
То ж кажуть, що справді святий Миколай
Усім чемним діткам бажання сповняє!
Як буде летіть із далеких країв –
Щоб ТАТО із ним та й до нас прилетів!
А як під подушкою ТАТА знайдем –
То зранку із ним в магазин ми підем!
Дарунків накупим!!
Що аж через край!!!
І будемо гратись, що він –
Миколай…
Морозяний вечір на землю сідав,
Морозяний маляр вікно малював.
З кімнати надвір ледве чуть голоси:
– Прошу Бога я!
Ти також попроси…
2003