08.12.2014 21:55

для всіх

348

9 | 9

 © Маша Сладкова

Простягаю я руки до Бога

з рубрики / циклу «Були б в мене рила»

Простягаю я руки до Бога

У безкраю і зоряну синь.

То є щастя звернутись до Нього

І душею нестись в далечінь.

Я відверто звертаюсь для того, 

Що є сили прохаю, молю;

Щоб надав мені міцність і змогу

Подолати утому мою.

Я всім серцем завжди відчуваю, 

Що я дОнька землі своїй є.

Але іноді сили не маю, 

Дуже стомлене тіло моє.

Тіло можна втомити до болю, 

Його знищити можна в борні.

Міцність Духа, Надію і Волю

Неможливо здолати в мені.

Не вагаючись ані хвилини, 

Бо на роздуми часу нема:

Всю себе віддала б Україні, 

Щоб прожити життя недарма.

Простягаю до неба я душу

У безкраю і зоряну синь.

Свою втому здолати я мушу, 

Знову мрію нестись вдалечінь.