Краплі
Краплі багряні порушують снігу безмежність,
Щемом п’янким за собою ведуть хижаків.
Хто то розхлюпує кривду так певно і необережно,
Спекою стоплює спокій одвічних снігів?
Звір той – хижак, а чи хтось жахливіший за звіра?
Чом не приспить їх холодна колюча імла?
Хто захистить раз у раз покалічену віру
В те, що заслужену кару нестиме хула?
Знайдеться лицар? Припинить лихе полювання?
Чи за віки не відновиться правда і честь?
Видно то час піддавати такому змаганню
Дух, щоб засяяв і вкотре вже знову воскрес.
