14.12.2014 19:10
for all
453 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Микола Васильович Снаговський

ВІД ЧОГО БУРЯК ПОЧЕРВОНІВ?

Принесла господарка з льоху цілий лантух овочів. І не передбачила, що цього разу вони не лежатимуть спокійно до моменту, коли знадобляться. Біла й чорна редьки засперечалися: хто поруч з ними ще розлігся – дуже схожий на них, але надто червоний? Приглядалися-приглядалися та й ущипнули.

Через біль той аж сік пустив, червоний.

– Ти хто? – запитали.

Столовий буряк.

– Ми знаємо цукрові й кормові буряки. А ти – столовий?!. Брешеш. Хочеш бути ні вашим ні нашим, добреньким і друзям, і ворогам... Ти шпигун серед нас, зрадник. Зізнавайся, ким був до перефарбування: редькою білою чи редькою чорною?.. А, можливо, селерою, тільки хвостика відпустив. За чортика правиш? Контра!..

– Буряком завжди я був, столовим. Завжди. І батьки мої були столовими буряками, червоними, бордовими.

– Не сваріться, – врутилася до суперечки картопля. – Ким був столовий буряк, якщо кимось іншим був, перевірити дуже легко, шановні редьки! Скуштуйте на самак його сік.

Редьки прислухалися до поради картоплі та, з дозволу столового буряка, скуштували його сік й зразу вибачились. Тому що зрозуміли: ніякий він не шпигун і не зрадник. Він – поживний овоч, лише формою дещо схожий на них, а от за смаком зовсім відмінним й оригінальним. Редьки аж позаздрили йому. Та тут знову втішила їх картопля. Мовляв, кожний овоч по-своєму корисний, тому нікому не треба заздрити. Чим більше нас, різних, тим, значить, дбайливіші господарі. Та й нам веселіше.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.01.2015 16:35  Антоніна Грицаюк => © 

Дуже мила казочка! Цікаво і повчально! 

 14.12.2014 22:52  Тетяна Чорновіл => © 

Щось картопля занадто мудра!
Мабуть, вона - шпигунка! ))
Мудра казочка! 

 14.12.2014 16:21  Світлана Рачинська => © 

Так, і люди зовні схожі, а на смак різні)) Чудово!!!