17.12.2014 13:22
© Рубан Надія Петрівна
Моя відпустка
з рубрики / циклу «Гуцульська мелодія скрипки.»
І знову прилинуло літо
Заквітчалося поле у хустку,
І знову в душі радість, свято
Я їду у гори в відпустку.
Виходжу на тиху охоту
Вдихаю запах ялиці,
Збираю дари всі природи:
Малину, гриби і чорниці.
Лягаю у трави високі
Ногами згори у долину,
Скрегочуть на мене сороки
Збираю тут спілу ожину.
До схід сонця встаю я зранку
В росі обмиваю я ноги,
Мамин голос лунає із ганку
Вдихаю гірської вологи.
У лісі, в траві і у стрісі
Життя тут усюди вирує,
Коники грають на скрипці
Джміль баритоном басує.
Як мудро природа багата
Усе задарма нам дарує,
Робітниця бджілка лахмата
Медком запашним нас годує.
В долині, аж там поза-хатов
Холодною вмита росою,
В ручну скошена татом
Трава полягла під косою.
Збираємо трави на ліки
Звіробою, кміну і мірту,
Беремо грабельки і всі дружно
Скидаємо сіно у скирту.
Співають в саду соловейки
Дзюркочуть струмки і потоки,
Не одні ми живемо в цім світі
Ніколи ми не одинокі.
Бо друзі найменші усюди
Кожен може бути за друга,
Тож будьмо уважними люди
За друга нам вірний кутюга.
Усе на цім світі кохаю
Люблю я всі року – пори,
Та більше за все обожаю
До рідних їхати в гори.
18.08.12