Бабине літо

з рубрики / циклу «Гуцульська мелодія скрипки.»

Стоять у саду георгіни

Зустрічаючи бабине літо,

Неначе справляють свої іменини,

Стоять нарядні гордовито.

Колише вітер калину

Метеликів до себе манячи,

Вересневу збираю малину

З промінчиком сонця граючись.

Як в дитинстві серце завмирає

Коли осінньою порою,

Зелений сад враз розквітає

Прощальною жовтою красою.

Бабине чарівне літо

Красивий бархатний сезон,

Стоять смереки, як на мито

Взявши моє серце у полон.

Перед красою золотою

Я на коліна вмить упаду,

Та вже тікає від нас жовтень

Ключі вертає листопаду.

А листопад - отак безжально

Красу всю саду буде рвати,

Закличе стужу й хуртовину

І снігом вже почне кидати…

12.10.11 р.