20.12.2014 13:00
© Тетяна Чорновіл
Ноктюрн у сплесках часу
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Зимова ніч
Сніжинки віє в шибку
Летким танком морозяних прикрас,
Мов віск зі свіч,
Стікає в темінь хлипко
По закутках, де стигне зимно час.
Застиг чи ні
У сплесках ночі кволих?
В яких казках свій розморозить плин?
А на стіні
Годинник б’є на сполох
Об вістря стрілок кригою хвилин.
Твій усміх враз
Казковим сном між снігу
Для холодів розвіяв вир підстав.
Розтанув час
І в ніч шелеснув тиху.
Годинник тільки стрілками відстав.
Тетяна Чорновіл 
