23.12.2014 09:55

18+

221

1 | 1

 © Антоніна Грицаюк

Кружляв ворон чорний

з рубрики / циклу «Про долю»

Кружляв ворон чорний,

Та сів відпочити,

Жвавий і проворний,

Почав гомоніти.

Світ великий та широкий,

Гори є, рівнини,

Та не всюди бачив спокій,

Рани в України.

Миє дощ, сніг замітає,

А вона убога,

Слізно у людей благає,

У всіх одна дорога.

Досить терен розстеляти,

За віки стомилась,

Кров невинну проливати,

Слізно зажурилась.

На високій, на горі,

Сонечко сіяє,

Скажем дружно: «Ні війні!»

Хай москаль тікає.

Кружляв ворон та стомився,

Неправда здолала,

На березі примостився,

Там ніч і застала.