10.11.2014 21:41
for all
163 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Анна Харченко

У моєму домі не загоряється світло


У моєму домі не загоряється світло, його вмикаю сама…

Від теплих посмішок не зимно, просто огортає журба…

Журба від того, що минуло, тепло від того, що було…

Горіло, обпікало, цвіло і пахнуло, а ж раптом утекло…

Скажи навіщо і куди? В яких світах його шукати?

І як скажи вдалося коханню знов мене отак от ошукати?



У моєму домі не загоряється світло, його вмикаю сама…

Від теплих спогадів не тісно, просто сльози здійма…

Здійма образи, біль, слова, мовчання… Напівжива…

Навколо терен, рани, втечі і вертання, кропива…

Здійма найперші поривання, цілунки, мрії… Ти…

Дорогою спогадів так складно, але приємно йти…



У моєму домі не загоряється світло, його вмикаю сама…

Окутано все туманом, чи сонця світ, та сама схема…

Мріяти не пізно й не рано, мріяти – купатись у теплі

Не виграти у розпочатій безглуздій проти себе війні…

Мрії абсурдні, безнадійні, у піщані будинки зведені

Ти свіжий подих, не зруйнуй – увімкни світло в мені…



2014 p.

Публікації: Анна Харченко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.11.2014 22:26  © ... => Ем Скитаній 

Дякую) 

 12.11.2014 22:24  © ... => Ем Скитаній 

Дякую) 

 11.11.2014 13:12  Ем Скитаній => © 

цікавий віршик...