Різдвяна зустріч

з рубрики / циклу «Про долю»

Різдвяний вечір віяв сум,

Почула за дверима шум,

Хтось стукав в двері до хати,

«Дозвольте вам поколядувати!»

Відкинула клямку от дива,

Десь загубились всі слова,

Стоїть минуле на порозі,

Забилось серце у тривозі.

Майнула в юні ті роки,

А почуття були палкі,

Вечір перекреслив все Різдвяний,

На довго зник її коханий.

Роки минали, а вона,

Лишилась кругла сирота,

Вже не одне пройшло Різдво,

Радості в хаті не було.

Самотність блимала в кутках,

А він приходив лише в снах,

В Бога все напоготові,

Скільки в очах його любові.

Без запитань летить в обійми,

Такі гарячі і надійні,

Самотність шкірить свої зуби,

Що завтра скажуть тобі люди.

А їй пусте, вона чекала,

Надія в серці не згасала,

Різдвяний вечір його вкрав,

Сьогодні борг свій їй віддав.

м.Славута,