Кобзаповіт
Пам`яті Т. Шевченку
Мрії мої, мрії мої, добре мені з вами,
Де сховались нелюдимі, чи ж не за устами?
Богу лиш одному знати, що в душі й на серці,
Мої мрії стануть тілом, але після смерті.
Як умру, то поховайте мене де завгодно,
Бо душі моїй тут було завжди прохолодно.
Бо вона не з цього світу, їй тут тіснувато,
В небі буде майже досить, навіть забагато,
Як умру, то не журіться, сліз не проливайте,
За мене ви порадійте, пісню заспівайте.
З Богом буду говорити, в небі на сіоні,
Христа-Спаса там побачу на величнім троні.