20.01.2015 10:08
для всіх
276
    
  9 | 9  
 © Тадм

Знов стану тінню в мареві мовчань

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Знов стану тінню в мареві мовчань, 

Коли душа у пошуках спокути

Занадто втомлена від здиблених повчань

Замре на мить для того, щоб почути….


У відголоссі швидкоплинних днів

Серед зітхань лункого надто «тихо»

Відчується: твій дух насправді скнів, 

Хоча й наказував уперто: дихай, дихай!!


І час зупинить свій пекельний хід, 

Свідомості розширюючи межі, 

Щоб зміг пізнати врешті власний світ, 

Що з іншими сплітається в мережі….



Харків, 19.01.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.01.2015 12:16  Світлана Рачинська => © 

Пречудово, Таню.... Дуже гарно!

 21.01.2015 08:58  Тетяна Белімова => © 

Дуже сподобалося. Про шукання душі і не лише. Про тінь, яка відділилися лише на час, а потім знову верне у марево мовчань. А поки має таку можливість спробує висловити потаємне.
Гарно!

 21.01.2015 00:41  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Не станеш тінню....бо Ти - Сонечко ( ` ; ` )

 20.01.2015 23:08  Панін Олександр Миколайович... => © 

Сплетіння снів, сум`ять, думок... та головне - "не впасть в амок.".
Гарна поезія, хай щастить.

 20.01.2015 22:15  Дебелий Леонід Семенович... => © 

Ну дуже серйозні останнім часом вірші у Вас...І чудові!

 20.01.2015 16:00  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш наповнений непростими роздумами, душевним сум"яттям. Дуже сподобалось!

 20.01.2015 12:51  Олена Вишневська => © 

Танюшко, дуже-дуже.......!!!!!!
І ця пауза необхідна, і ці слова "дихай!дихай!дихай!" - все чіпляє за живе....