Зимовий холод непривітний

з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»

Зашерхлу млу снує в калюжі,

Сніжинок видимість підталу

Мрячить з кудлатих хмар дощем,

А місяцевий лик самітний

Крізь вітряні пориви дужі

У небі ночі на поталу

Ясніє срібним дукачем.

Стікає вірш рядками прози

В думок сум’яття. Що то?.. Що то?!

Дощ стукотить у бубон даху

Чи серце збуджене моє?

В відлигу не ховай морози,

Дощу невчасного марното,

Бо теплим снам на противагу

В калюжі шерхлу млу снує

Зимовий холод непривітний…

Візьміть участь в обговоренні

22.01.2015 12:11 Світлана Рачинська => ©

Бемежно сумний твір... Красивий художньо і відчутний серцем.

21.01.2015 15:58 Ірина Затинейко-Миха... => ©

зворушлива сумна лірика...прекрасно!

21.01.2015 13:11 Ганна Коназюк => ©

Хоча "зимовий холод непривітний", та вірш надзвичайно красивий!..
Чудово!

21.01.2015 09:10 Тетяна Белімова => ©

Дуже гарний і актуальний вірш - саме про те, що зараз надворі.
"Місяць - срібний дукач" - дуже гарна поетична знахідка))
І розширене звертання таке вдале вийшло. Нещодавно повторювали цю тему з учнями, а прикладів гарних не було. Тепер матиму))

21.01.2015 06:06 Георгій Грищенко => ©

Чудовий вірш. Натхнення Вам!

Хоч сумний та без сумніву Чудовий вірш!)

Навіть узимку тепло змагається з холодом.
Гарний вірш.

Хоч той зимовий холод щось і намислює і снує, але після прочитання залишається тепло і зачудовання, навіяне майстерністю...Чудово!

Чудово, пані Тетяно!
В нас замість дого, що замЕло снігом - замИло дощем)))

гарно

Гарно, проникливо, майстерно... Відразу в уяві малюється картинка.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ