11.11.2014 10:17
для всіх
277
    
  4 | 4  
 © Бойчук Роман

ТУМАНИ

ТУМАНИ

У тумани зодягнута осінь -

В спину дихає біла зима

І руде вириває волосся.

Листопада, неначе нема...

Йду, шматуючи сіру імлистість, 

Що по вінця у кожній з легень

І на осені мокрому листі

Послизаюсь і гублю зі жмень

Всі пунктири минувшого літа.

В смозі сивому видимість - "нуль, .."

Наче манна в повітрі розлита

З листопадово-мідних каструль.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.11.2014 09:27  Тетяна Белімова => © 

Про каструлі і манну - креативно так! Новий образ у тебе))
Жартую)) Сподобався вірш.

 11.11.2014 20:46  ВАЛЕНТИНА => © 

Сподобалось!

 11.11.2014 12:55  Ем Скитаній => © 

так, кастрюлі тут цікаві, не сподівані...

 11.11.2014 10:48  Ганна Коназюк => © 

І Ваша осінь теж чудова!)) Так. Починаються густі тумани, що сусіднього будинку не видно...))
Дуже гарна поезія!