30.01.2015 16:57
for all
262 views
    
rating 3 | 1 usr.
 © Ольга Шнуренко

Кохай мене

В обіймах сонячних серпневого світанку, 

Кохай, цілуй, як квітку ранок росяний, 

Нектар такий п’янкий, медовий, до останку

Смакуй, а потім - в Рай ногами босими…


Врятуй мене під час мого гріхопадіння, 

Не відпускай, тримай в долонях трепетно!

Танок шалених почуттів, і рук тремтіння, 

Обійми тішать тіло ніжним легітом…


Якщо думками будеш завжди ти зі мною, 

Я буду оберегом і приватним раєм, 

Всі негаразди кануть в Лету, за водою, 

назавжди зникнуть в далечінь безкраю…


Не скривджу жодним словом серце, добре й ніжне, 

І буду завжди усміхатись сонячно.

Дарма, що за вікном буває дощ капіжний, 

В моїх очах завжди - веселі соняхи…


Не відпускай, тримай в обіймах аж до ранку -

В твоїх долонях, ніби човен в гавані, 

Нас пристрасть знову поєднає на світанку, 

Гарячі й щирі почуття, не вдавані…


Спустилося з небес до нас палке кохання, 

І вітром почуття скуйовдили волосся, 

В обіймах сонячних серпневого світання, 

Цілуй мене, як квітку ранок росяний…



м. Київ, 30.01.2015

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись