22.11.2014 02:57
for all
103 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Савко Назар

СПОГАДИ

Спогади… Я їх збираю на стіні.  

Спогади… Найкращі спогади мої. 

У фотографіях отих, пробитих цвяхами журби,  

Де мої друзі й вороги завмерли разом, назавжди.  


Біля багаття світлих мрій  

Я з вами душу свою грів.  

Під теплим подихом надій 

Тенета дум шалених плів. 


Хотів сказати те, що знав,  

І показати те що мав.  

Хотів розвіяти туман  

Із злих ілюзій та оман. 


Поміж землею і водою  

Хотів би бути я стіною.  

З одного боку відчувати блакитних хвиль сонливу ласку,  

З барвистим плескотом злітати і поринати в тиху казку.  


А з другого кричать від болю.  

Від гострого як ніж каміння,  

Що розрізає мою долю…  

Що точить кров з мого коріння.  


Так, рідні спогади мої, колись приходить старість,  

І поєднає на стіні мою печаль і радість… 

У фотографіях отих, пробитих цвяхами журби  

Де мої друзі й вороги, завмерли разом, назавжди. 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись