08.02.2015 12:14

для всіх

335

8 | 8

 © Ганна Коназюк

Діточки

з рубрики / циклу «Країна ігор, мрій та ластовиння»

Коли в рідних очах потомилися бісики, 

В них поволеньки світять жаринки сумні, 

Та раз-по-раз похнюплено шморгають носики -

Це безсоння для мами, години скрутні.

І здається, що більшого смутку немає вже, 

Коли діти хворіють - матуся в журбі.

Що там зачіска, одяг?.. Для неї все байдуже, 

Б`ється серце, мов пташка у хижій юрбі.

І у рік, і в дванадцять, і в тридцять - це діточки.

Хоч там що заболить - в неньки в грудях щемить.

Материнська рука потягнулась до свічечки -

За здоров`я молитвою повниться мить...

Якось думка моя полетіла за обрії...

Від дитячого ліжка в окопи війни.

Там, де діти хворіють відібрані, обрані, 

А їх мамам далеко гірчать полини...

Київ, 07.02.2015