Ті, що прагнуть...
Передмова. Вірш народжений та виконаний у творчому дуеті з поетесою Уляною Задарма.
...Блідне смарагдова Тиша... Ховається Ніч
Попід предметами сонними... Синіми снами
Риби впливають у царство
Примарного краю... Заплющених віч...
Сплетених рук... І впокорених
Ніжних цунамі...
Де я знаходжу Себе у Тобі
І щоразу - втрачаю...
...знаю
Цих вуст золотих
Недопиті меди...
Перса немов
Заборонені небом
Плоди...
А між них
Стежка...
Стежка
До
Раю...
.......... ......... .........
Тиша сховалась у віти верби понад берегом сонним.
Дивиться з крони, із захватом щирим дитини,
Як мОго моря припливом солона вода прибуває...
Море моє вже чекає великої риби,
Тої, якої у пружності рівних немає,
Тої, що води мої переповнить ікрою.
Мушля прекрасна собою,
Та тілу моєму в ній тісно.
Може на згин, та я вийду із неї- бери!
По-над водою
Стежина із місяця світла
Тріпотна на дотик...
Лінія біла
Від підребер"я до лона
Вказує шлях...
Я не можу чекать...
Увійди...
