13.03.2015 15:51
лише 18+
352
    
  2 | 2  
 © Оксамит

Легкий трем надвечір`я

Легкий трем надвечір`я

з рубрики / циклу «Легкий трем надвечір`я»

Дорослі інколи потребують казки навіть більше, ніж діти. Олег Рой.

Чому саме в той час, коли Вона готує той напій, все змінюється, мов перетворюється на ритуал відомий тільки Їй...

Її уява переноситься, летить у світ мрій, бажань, сподівань і надій. І Вона щиро вірить у те своє намріяне, казкове, неймовірне і чарівне...

- Як я довго чекав на тебе. Ти якась засмучена. Ти змерзла? - ніжно шептав Вечір, закутуючи Весну в пуховий ажурний палантин. - Зараз я тебе зігрію.., ми смакуватимем теплим напоєм. Вранці його п`ють для бадьорості, а от ввечері для підняття настрою - Вечір змовницьки посміхався і не приховував своєї радості від тієї, яка була поруч.., Весна...

На столі розвернула свої обійми скатертина кольору топленого молока. Підморгуючи посміхалась біла порцеляна, в очікуванні наповнення...

- А можна і мені до вас? - на дворі краплинками стукав Дощ.

- Я приніс букетик різнокольорових крокусів. Вони так красиво доповнять стіл. Квіти завжди радують око - і від того Дощ затремтів, і густо сипнув своїми краплями.

- Запросіть і мене - зашумів над дахом Вітер.

- В мене є ніжний мов шифон вершковий бісквіт. І за столом стане затишно від домашньої випічки.

- І як це ви без мене? - проспівав Місяць. заглянувши своїм ріжком у вікно.

- Я огорну вас синім шовком спокою. Запалю зорі. І кожен почує свою музику.

Очі Весни засяяли чарівним блиском. Все те, і всі ті, без кого і без чого вона б не існувала зібрались теплим колом. Лагідний весняний Дощ і хоча він буває гримає, то лиш тільки для того, щоб розбудити і напоїти -живим...

Ніжний Вітер-пустун і затійник, який плестиме коси березам і кохатиметься з квітами.., і хай він зривається, то тільки для того, щоб наповнювати душу поривами відчуття...

Зоряний оркестр на чолі з Місяцем диригентом, гратиме найтоншими струнами-мелодії кохання...

Вечір-мрійник, шкодник, чарівник...

І все то вона-хмільна і яскрава, крилата і непередбачувана.., то все вона-ВЕСНА!

Ось і напій готовий. І все так як Вона намріяла. Вечір... Місячна музика в душі. Білий шовк приємним вітерцем холодить Її тіло, краплинкою дощу впаде сльозинка від намріяного...

Час пити какао. В простому і доброму, завжди заховане-найбільше...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.03.2015 20:00  Тетяна Белімова => © 

Такі гарні образи! Ви знаєте, пані Оксамит, я теж колись про таке писала))) І про Вітер, і про Вечір))

{#}

 13.03.2015 18:01  Люлька Ніна => © 

Дякую за приємне  привітання. Це  для  мене  цінно.

 13.03.2015 18:00  Люлька Ніна => © 

Прекрасно написано. Ви, пані Оксамит, і в прозі сильні. Дуже рада за Вас.Так вдало підібрані весняні герої, що захоплює і чарує.