28.09.2012 00:14
-
551
    
  8 | 8  
 © Оля Стасюк

Вечір

Вечір

з рубрики / циклу «Очі - сині та зелені»

Надвечір

За плечі

Хапало ще сонце,

Пірнало в глибини холодного сну.

Букети,

Сонети,

Чарівне віконце -

То тільки у казці, а не наяву?

Тут осінь,

І роси,

І ранки барвисті,

І райдуга чиста, і сірі дощі...

Чарівна

Царівна

Сміялась ігристо

І сипала листям на чорні плющі.

А небо,

Як треба,

Зійде ради неї

Й забуде савани свої у піску.

То доля -

Неволя,

Без пісні своєї

Топтати в незвідомість стежку тонку...

А вечір?

Де вечір?

Покинувши фронти

Холодні і теплі, подався у даль...

І тільки у плечі,

У крила лелечі

Війне мелодичністю сивий скрипаль.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.02.2017 23:11  Марянич Михайло Миколайович... => © 

Красиво. Давно я хороших віршів не читав.

 28.09.2012 14:12  Марієчка Коваль 

такі вірші мені важко розуміються, але гарно.

 28.09.2012 09:19  Тетяна Чорновіл => © 

Гарна форма і наповнення! Чорні плющі трохи здригнули.... :))))
Чарівний вечір з райдугами!

 28.09.2012 07:44  Каранда Галина => © 

А вечір?

Де вечір? - після перших двох рядків розуміла, що буде ще одна рима до вечір і думала: як же викрутишся? А ти таки викрутилася!) Геніально! молодчина! класний вірш!

 ( до речі, сонце, що хапає за плечі, теж можна вважати нестандартним ходом, умничка!)

 28.09.2012 00:53  Деркач Олександр => © 

Класна, красива поезія, ритм , форма зачаровує...

 28.09.2012 00:38  Бойчук Роман 

Як музикально і магічно-чарівно! Бравісімо!!!