Прощання з ненькою

з рубрики / циклу «Про долю»

Мамо, не плач, витри сльозинки,

Бачиш на небі ясний промінець,

Життя починай із нової сторінки,

Чуєш, рідненька, це ще не кінець.

Той промінець всюди буде з тобою,

Куди не поїдеш, куди не підеш,

Матусю, прошу, не дружити з журбою,

У сон твій прийду, коли ти заснеш.

Не встигла ти стати бабусею, мамо,

Бог вділив часу мало мені,

Коса посивіла твоя дуже рано,

А катові руки по лікті в крові.

Квітуча весна не за горами,

Із вирію птахи рушають в дорогу,

Летіте, рідненькі, в садочок до мами,

Своїм щирим співом вгамуйте тривогу.

Все буде так, як було і до нині,

Знов забуяє у лузі калина,

Я віддав, мамо, життя Україні,

Терпіти знущання було вже не сила.

Коли заспіває наш соловейко,

Вийди послухай, витри сльозу,

Я тут, мамо, зовсім близенько,

Разом з тобою зустріну весну.

Дощиком рясним на коси впаду,

Так приголублю тебе, моя мамо,

Променем світлим я їх підсушу,

Прошу усміхнись – сонечко встало.

м.Славута,