Чи чули стіни психлікарні тишу?
Чи чули стіни психлікарні тишу,
Що серед ночі, серед лісу шпилів,
Мертвої річки берегу схилів
Ширяє рядком незаписаним віршу?
Що крізь безкінечні червоні бинти,
Що після таблеток й пролитої крові
До забутих від власного мозку паролів
Шлях намагалась знайти?
Тишу, що розставила пастки
На полі зимнього хронічного запою,
Тишу, що ампутаційною пилою
Вгризається в мої кістки?
Боже, як воно осточортіло!
Смердючим протягом в два кроки від кроваті
Ця тиша в лікарняній палаті
Гойдає повішене тіло.
Славутич, 8.02.2015
