Не знали, не знаєм
Не знали початку,
Не знаєм кінця.
У цім безпорядку
Нам гріє серця
Що щастя припало
Нам в світі пожить,
Багато чи мало,
Нам це не змінить.
Що наша частина
Продовжить життя,
Це наша дитина,
Зернина буття.
Живімо й радіймо
Допоки є час,
А вічність засіймо
Зерном вищий клас.
Ми віримо в краще
Майбутнє людей,
Працюємо завше
Заради дітей.
Коли народиться,
Коли умирать
Нам знать не годиться,
Бо будем страждать.
м. Київ, 10.06.09.
