Тадм У осерді усіх прощань
У осерді усіх прощань
Причаїлося тихе «нащо?»
Підсвідомість наказує: «Стань
Надзвичайно спокійною»… Краще?
Та гризуться чомусь думки -
Потребують стабільності вражень
Тож рятують укотре рядки,
Мов узимку клубочки пряжі…
Рвана нитка окремих слів
Візерунком сплітається бачень
Відчуття нездоланне: в мереживі днів
У прощаннях є сотні значень
Харків, 29.03.2015
04.04.2015 08:20 © ... |
Вдячна Всім за відгуки. Спасибі, що читаєте! :) |
30.03.2015 14:22 Панін Олександр Миколайович... => © |
 І художньо і філософськи... |
30.03.2015 13:40 Тетяна Чорновіл => © |
 Згодна, що прощання багатозначне! |
30.03.2015 11:26 Ірина Затинейко-Михалевич... => © |
 у прощаннях є сотні значень...а й справді... гарно |
30.03.2015 09:52 Тетяна Белімова => © |
 По-філософськи. Цікаво)) |
30.03.2015 09:49 Олена Вишневська => © |
 Сподобалось, Тань, дуже ! |
29.03.2015 15:38 Світлана Рачинська => © |
 Класно! Дуже сподобалось! |
29.03.2015 15:34 Ганна Коназюк => © |
 Красиво, глибоко... І метафоричність вражає... |
29.03.2015 13:57 © ... |
Дякую, Мальвочко! |
29.03.2015 13:41 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Так і є! Гарний вірш. |