29.03.2015 17:48
для всіх
599
    
  3 | 5  
 © Світлана Холодна

Привіт, як справи?

з рубрики / циклу «Про любов...»

- Привіт. (Вже й не чекала, що напишеш…)

- Так, добре все, а в тебе? Як життя?

А мозок розривається від тиші...

Не можна! Ні, немає вороття!

Я все забула... і не хочу знову

Болючої безодні почуттів!

Зберися з духом, закінчи розмову…

- Навіщо написав? Що ти хотів?

- А просто так… і вивертає Душу, 

І падаю, тону в п’янкій імлі.

Мій мозок розривається… я мушу!

Вже досить болю, досить вже мені…

Так, я щаслива, як ніколи, чуєш?

Робота, дім, ось донька підроста....

(Ці почуття… Ти зможеш, опануєш!)

- Пробач, не маю часу, зайнята.

- Що кажеш? Так, пиши звичайно, 

Ми ж друзі, пам’ятаєш? Як колись.

Тремтіння рук і тягучке мовчання!

- Бажаю щастя, ти там не журись...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.03.2015 09:25  Тетяна Белімова => © 

Буває. У минуле краще не зазирати - твоя правда, особливо, якщо ще серце зупиняється від колись рідного голосу.

 30.03.2015 02:11  Панін Олександр Мико... => © 

Гарна поезія.

 29.03.2015 20:46  Богдана Копачинська => © 

І ви не журіться. Все минуло.

 29.03.2015 18:48  Світлана Рачинська => © 

Життєво так, Свєт. Але ворушити минуле не варто) Всьому свій час. І своя пора. Чудово.

 29.03.2015 18:06  Деркач Олександр => © 

дивні ми, люди...