Бузковий погляд
Сніг за вікном, як виклик для весни.
Та погляд твій, фіалково-бузковий,
Мов оберіг. Ним небо проясни
Й не втрать мого. Він зеленошовковий.
А я вдивляюсь ніжністю в блакить.
Чи то у небо, чи тобі у очі...
І холод в пальцях більше не щемить,
Й не стукає у скронях, що зурочать.
Стоять як вежа згорблені літа.
А ти, мов пазл, зібрав моє сердечко.
І не бентежить навесні сльота,
Бузковий погляд завжди недалечко...
Київ, 30.03.2015