02.04.2015 10:12
© Світлана Холодна
Подрузі
з рубрики / циклу «Для Душі»
Ти книгу старанно пишеш,
вирує потік життя...
Вчора, сьогодні, завтра,
майбутнє іде в забуття…
Буде лиш те, що сама намалюєш,
фарби не вистачить- я подарую свою,
завжди з тобою поряд, чуєш,
Бога за тебе, кохана, молю.
Світло Душі щоб не згасло ніколи,
ти зігріваєш навколо людей.
І не торкнеться до серденька спомин,
про біль від сумних, та холодних ночей.
Все що боліло- стихне навіки
і щоб попереду- сонячні дні,
Щоб лиш від щастя тремтіли повіки,
а серце палало в кохання вогні.
Іскра, жття, ще не згасла, тепліє,
ладна в гарячий вогонь спалахнути,
Так як ти любиш- ніхто не уміє,
тому пощастить, хто це зможе збагнути.
Все так і буде- віриш?
Буде ще радість, любов через край,
І сили знайти зумієш,
лиш трошечки ще почекай…