24.11.2021 20:47
18+
206
    
  3 | 3  
 © Світлана Холодна

Потяг

Потяг

з рубрики / циклу «Для Душі»

Тимчасові люди, тичасові речі 

В тимчасовій миті, тимчасова Я- 

Наче пасажири, курсуємо безпечно,  

День за днем, у швидкіснім потязі життя.  

Споглядаю в шибці: літо, осінь, зими,  

мама, тато, юність, дідусь, бабуся, брат 

Мій несеться потяг, хвилина за хвилиною,  

Ось уже я мама - років лиспопад.  

Повз лише мелькають:події, люди, болі.  

радість і поразки вже десь в далині...  

Зустрічі й прощання, дивні слайди долі 

Тільки вже бабусю не знайду в вікні.  

Шаленіють миті, несучись потоком 

Пам`ять застеляє туманом і дощем,  

Та чим далі відстань, тим зіркіше око,  

Швидкість того потягу викликає щем...  

Тичасові люди, тимчасові речі,  

Тимчасові болі, радості й печаль...  

Іноді зринає думка недоречна: 

Що живеш хвилини, а летить життя... 



Полтава

Світлана Холодна цікавиться

  • Світлана ХолоднаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.11.2021 10:59  Надія Крайнюк => © 

Щемно написано. Таке воно наше життя.Дякую за вірш.

 24.11.2021 21:38  Каранда Галина => © 

Швидкість того потягу викликає щем...  -

ой, так... і чим далі, тим швидше...

Чудовий вірш.