Не всім удається
У долонях любові,
У обіймах кохання
Проживати готові
Аж до тризни прощання.
Та не всім удається
Відшукати кохання,
Хоча кожен клянеться
Прикладав всі старання.
Без любові грубієш,
Без кохання страждаєш,
Та нічого не вдієш
Тож щасливчика граєш.
Граєш поки аж старість
Дасть самотність відчути,
І вважаєш за радість
Серед люду побути.
І щодня в самотині
Все в житті пригадаєш,
Зрозуміти чом нині
Ти самотній бажаєш.
Аж тепер ти вже мудрий,
Помилок не робив би,
І мізки вже не пудрив
І своє не впустив би.
м. Київ, 29.07.09.
