Застрягли
Застрягають всі слова у горлі,
Їжачаться відчаєм у віршах,
Залягає в глибині оскома
І тремтить десь поміж піднебінням.
Схлипи тихі тонуть в безнадії,
Скарб змогти б не видати із схрону,
Напнута на линві між проваллям
Ненадійна кладка до спасіння.
Ні, ніхто не знатиме до часу,
Що слова невизрілі ховають,
Може ще повернеться фортуна
І тоді мовчання стане благом.
