ПОЇДЯТЬ
з рубрики / циклу «ГУМОР»
Раз кухар з досвідом умілий
Варив обід, спішив щосили
І здуру наробив біди:
Десь тісто з молоком забігли,
Курчата запектись не встигли,
Приправи впали не туди…
Насипав цукру він в печеню,
В компот же бухнув солі жменю,
Ще й огризатись був мастак:
- Хто там посмів мене корити?!
Нехай той сам стає варити!
Не для панів! З’їдять і так!
В цей час поет талановитий
Надумав вірші теж створити,
Бо в голові вже задум був.
На твір відвів якісь хвилинки
І ну строчити без зупинки,
Поки нічого не забув.
Ритм танцював, немов сказився,
На дві ноги відразу збився,
Принишк в куточку. Ой дарма
Блукали рими-нечупари,
По всіх рядках шукали пари,
Та як знайти, чого нема.
Слова, що все ж в мотив сплелися,
Не там сльозами залилися,
Ритм танцювати знов почав.
Стомились рими мандрувати,
Вірш «білим» здумали назвати,
Ще й суржик псом десь заскавчав.
- Ну все!- гукнув творець, -Читайте!
А про огріхи не питайте,
Спішив я задум передать.
На черзі віршів ще багато.
Чого б я мав переробляти?!!
Як кухар каже:
- Поїдять!
.gif "{#}")
Повчально...