Накрапа, накрапа, накрапа
Накрапа, накрапа, накрапа,
Мов розкидана крапель копа,
Що збирав її Господь, як сіно,
Щоб небесних коней напоїть.
Після праці пішов він спочить.
Янголята у ту ж таки мить
Позбігались і нумо скидати
Оберемками краплі униз:
На садочки, дерева, на хати.
А щоби замочило і ліс,
То покликали вітер в підмогу.
Буде їм прочуханка від Бога!
