Пелюстки вишневого цвіту
Не зупиняйся
у монотонні слів твоїх
гойдаюся
як паперовий човник
не я пливу
пливе туманом погляд
і в ритмі нероздільних фраз
в грудині б’ється серце
і не важливо вже
про що була розмова
не зупиняйся
бо зупиниш час
а я ще не торкнувся горизонту
я слухаю
тривожні нотки
так хочеться торкнутися щоки
упала вія
а на губах
то посмішка
то жаль
іронія
спокуса
і бажання
цілунок
хвиля
а так хотілось дива
