Тетяна Чорновіл ПРИНИШКЛИЙ СОН
В плин магічний води,
Непідвладний літам,
Дум безмежжям зайди
І принишкни, бо там,
Де ятрить в таїні
Дивосвіту межа,
В зачарованім сні
Б’ється серце вірша.
Болем давніх жалів
Цебенить в самоту,
Кличе весни між слів
У любові цвіту.
Плачуть щастям рядки
В дивосвіту габі,
Тріпотять пелюстки
Таїну лиш тобі.
Не сполохай, гляди,
Рим магічні пісні
Серед плину води
У принишклому сні.
18.06.2013 16:58 Оля Стасюк |
 магічно) картинка - просто супер! |
16.06.2013 12:23 Сашко Новік => © |
 реально. на рядках про серце, я його прям побачив у тім фото=)) |
15.06.2013 18:58 Ем Скитаній |
 чудово! |
15.06.2013 14:29 Каранда Галина => © |
 почала писати коментар у формі цього вірша... в третьому рядку (коментаря) випливло слово "провалля"... витерла все... Де Ви черпаєте щастя в рядки?............. |
15.06.2013 13:27 Деркач Олександр => © |
 Чарівно... |
15.06.2013 12:54 Наталія Сидорак => © |
 так красиво і так по суті... чудово моє |
15.06.2013 12:43 Марина Моренго => © |
 очень красиво. создание стиха - магическое таинство, которое очень легко нарушить. но мне пришлось перечитать дважды, чтобы вникнуть в каждую строку. |
15.06.2013 11:32 Світлана Рачинська => © |
 Це щось неймовірне!!!!!!!!!!! |
15.06.2013 11:31 Ірина Лівобережна |
 Хочеться підписати "так!" "так і є!" під кожним рядком! Пречудово! ))) |