Свати–гурмани
Після зарплатні, Микола, завітав до свата
С ціллю випити горілки та поласувати.
Адже сват, насупив брова і почав казати:
„В ресторані, ані вдома, хочу ласувати!”
Та Миколу не бентежить, до душі ця тема.
Гроші є, бо заробляє, це – не є проблема:
„Що ж, ходім до ресторану, щоб не відкладати,
Раз на думку тобі спало поковерзувати.”
Посідали та чекають, сват сидить сумує.
Тут підбіг офіціант і страви пропонує.
Сват що знав, таке і видав: ”Вухо слоненяти,
Хочу супу з черепахи та стегно ягняти,
Також хочу ананасів, мідії відразу...”
І тут свата розібрало в перелік заказу.
Записавши до блокнота всі бажання свата,
Не забув офіціант їх за гарнір спитати.
Тут Микола долучився, вставив свою фразу:
„Дайте каші гречаної до того заказу,
Навіть, можна макаронів – це чудова страва,
Відтягнутись, щоб поповній. Маємо ми право!”
Все збагнув офіціант і розклад дав відразу:
„Виявляється проблема з вашого заказу,
Бо ми виконать не в змозі всі бажання ваші,
Є в нас все, окрім гарніру – гречаної каші”.
Маша Сладкова
Маріуполь, травень 2015
