До українців
Звісно, на стежці,
Де кров змішали з багном,
Слизько…
То вправо, то вліво
Народ, схарапуджений,
Носить,
В той час, як політики
Цвьохкають,
Вправно
Баблоси косять.
Рахують купюри
Гладенькі,
Мов шкіра звіра,
Якому вони ревно і
Віддано служать…
Нужник
Смердючий, дешевий
Театр абсурду…
Не спіть, прокидайтеся,
Буде пізно… Люди!
