27.11.2010 19:01
413 views
Rating 0 | 0 users
 © Микола Чат

Догорает в небе уголёк заката 

И туманом дрёма вьётся у ручья, 

Ива покраснела, словно виновата, 

Что давно невеста, только вот ничья.  


Клёны, нахлобучив алые папахи 

Женихами стали по соседству в ряд, 

Ветер шаловливо рвёт на них рубахи, 

Лоскуты как искры в небесах горят.  


Но не любо иве клёнов одеянье. 

Не о них сердечко во груди болит.  

О соседе милом девичье страданье - 

Тополь недалече в рощице стоит. 


Тополёк красавиц серебрит листвою, 

Меж кудрей босяцких, где то в вышине, 

Тонкий юный месяц чуть дрожит серьгою, 

Соловьём, вздыхая в робкой тишине. 


Ели пышногрудой, тополёк мигает 

И берёзки треплет тихо за подол, 

Лишь страданий ивы он не замечает, 

Словно то не дева, а осины кол. 


И душисты ели знойные объятья, 

И берёз небесна чудо-красота, 

И столы накрыли к свадьбе кедры - сватья. 

Но гулёне девка всё опять не та.  


Уголёк погаснет за стеною леса, 

Ива зарыдает не жалея слёз… 

Плач её услышит тополёк-повеса, 

Заласкает нежно ворох чёрных кос. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Браття! Славні Українці!». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Канючить сич на кинутім подвір’ї».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 10 | Знайдено: 56
Автор: Микола Чат
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ЛІРИКА МОВОЮ БРАТНЬОГО НАРОДУ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;