19.05.2015 18:22

для всіх

174

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

У грициках

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Як сонце в світанкову діадему

Вплете ласкаві перші промінці

Давай удвох туманами зійдемо

У грицикові дикі манівці, 

За промінцем, що теплиться у тебе

В руці.

Ось-ось пірне сліпуча днина з неба

У коників лункий тріскучий світ.

Сердець танком полохати не треба

Цей легіт на межі між «до» і «від», 

Коли нуртує в грициковій тиші.

Розквіт…

А місяць на захмарному узвишші

Суцвіттями плете вечірню тінь, 

Й зізнань твоїх суцвіття найніжніші

Вгортає в чари зоряних видінь, 

Натхнених трав’яною шалиною

Плетінь.

Бо вже з багрянців сонячних маною

Ступає ніч у грицикові сни, 

Очей твоїх сяйнувши глибиною.

Не руш! Не руш тремкої дивини…

Лише суцвіття, зніжене до щему, 

Торкни.