Недостойні
Недостойні ні віршів, ні тепла, ні ласки,
Що не хочуть у житті чарівної казки.
Скільки добрих, теплих слів їм не промовляла,
А у відповідь стіна – стіна тверда стала.
Не зворушить миле слово, бо лиш звичку мають,
Все сприймати це байдуже, тільки позіхають.
Цим поступком почуття вони зневажають,
Душу щиру й поетичну тяжко так раняють.
Треба мати ніжну щирість і душевну доброту,
Розуміти усім серцем спілкування красоту.
Як то кажуть: «Хто плазує- літати не в змозі»,
Не відчує красу слова ні в віршах, ні в прозі.
с.Нижні Станівці, Буковина., 22.05.2015
