Не дивися
Не дивися на мене сердито,
Я тобі тільки правду сказав,
Що любов нашу часом убито
І він щойно її поховав.
Це коли ти байдуже дивилась
На страждання моєї душі
І у кого ти цьому навчилась
Співчутливо ховатись в кущі.
Я не бачив від тебе підтримки
А ні дійством, ні словом своїм
А ні осінню, а ні у зимку,
Відчувався я вже не твоїм.
У собі зачинилася раптом,
Не тривожила решта тебе,
Здивувався твоїм таким актом
На здоров’я моє вже слабе.
Я дивлюся на тебе й сумую,
Що любов відвернулась від нас,
Тож букет тобі квітів дарую,
Щоб вернувся щасливий наш час.
Щоби дружньо зажити з тобою,
Щоб підтримка взаємна була,
Не страждать від душевного болю
Й самота щоби нас не знайшла.
м. Київ, 31.05.15.