Прихильність
Я тебе не турбую ніколи,
Хоча завше ти в серці моїм,
Я давненько уже сивочолий
І вівсяночку тільки я їм.
Ми зустрілися ще молодими,
Як у травні співав соловей,
Нині ми вже зробились старими,
Живучи для онуків й дітей.
Нас життєві шляхи розлучили,
Я поїхав до Києва жить,
Та минулі нас роки навчили
Чим потрібно було б дорожить.
Не посадою і не грошима,
А такими жінками, як ти,
Із розумними красень очима,
Осередком душі й доброти.
Я тебе не забуду ніколи
І до мене прихильність твою,
Нас прожиті літа не збороли,
Хоча всяке бувало в бою.
Ти живеш у Мадриді, я знаю,
Що сумуєш за краєм своїм,
Я ж здоров’я тобі побажаю
І поб’є нехай недругів грім.
25.01.11.
м. Київ, 25.01.11.