06.06.2015 22:42
для всіх
249
    
  4 | 4  
 © Олена Зелена

Проста історія, як світ

Одного разу серед лісу 

Зібрались звірі. 

Купу хмизу принесли,  

Розвели багаття 

І стали думать. 

-От що браття! – сказав Ведмідь.- 

Нам треба з Лисом щось робити,  

Бо так не можна більше жити. 

Він тягне все, що заманеться. 

Це вже занадто… 

-Нам здається, що треба Лиса наказати,  

До лісу бідьше не пускати. 

Промовив Заяць й зашарівся. 

Швиденько в сідало усівся. 

Підвівся Вовк. 

-Буває так… 

Наш Лис лиш раз спіткнувся,  

Десь помилився 

І не з тим зіткнувся. 

А ви вже й раді осудити. 

Ой, щось дере у горлі,  

Дайте пити! 

І Вовк присів. 

-Послухайте! –зарохкав тут Кабан. 

Покличте Лиса! 

Хай він сам усе розкаже достеменно. 

Можливо, що було вже темно 

І він забрівши, помилково,  

Узяв щось зовсім випадково. 

На пам`ять, можна так сказати. 

-На пам`ять? 

Та він стільки вкрав,  

Що вже й не знає де бував! 

Ще довго звірі говорили. 

І так, і сяк про все судили. 

І вирішили, на останок,  

Ось зараз, як настане ранок 

За Лисом слати й запросити 

Вельможно пана говорити. 

Лис прийшов, не забарився. 

Всім низенько поклонився 

І все дуже дивувався: 

-Право, друзі, я б зізнався,  

Та не знаю в чом провина? 

-В тебе є одна хвилина! 

-Хм, замало… 

Не збагну, де шукатиму вину? 

-Лисе, знову ти махлюєш – 

Там вкрадеш, тут підмалюєш. 

-Ні, нічого я не брав! 

І в житті ніщо не крав. 

Лапи чисті по- життю 

І усіх я так люблю. 

-Ну, а курка із села? 

-Та вона сама прийшла. 

Заблукала та й лишилась. 

Знаю, трохи задавилась. 

Та добру ж не пропадати! 

Юшку наварив,  

До хати Вовка й Кабана просив. 

Але ж я їх відпустив! 

-Ну, а Зайчикова хатка? 

-Що та хатка - одна згадка,  

Ніде й хвостик положити. 

Зайцю! Тобі ніде жити? 

Я ж погрітися зайшов,  

Ну а він кудись пішов. 


Скільки мове не ведеться,  

Лис із звірів все сміється. 

Бо не можуть вони встати 

І по пиці надавати. 

Вовк - друзяка, та й Кабан,  

А Ведмідь - великий пан. 

Заяць надто полохливий 

І від того нещасливий. 

Як не маєте єднання,  

Будуть марні всі старання. 



13.02.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.06.2015 08:05  Георгій Грищенко => © 

Гарно.захоплююче

 07.06.2015 10:50  Микола Васильович СН... => © 

Така байка гідна шкільних підручників!

(Наказати -- покарати, перепрошую).

 07.06.2015 09:35  Тетяна Чорновіл => © 

Мудра байка!
І на наші події накладається!
Каже... я ж погрітися прийшов... У Крим і на Донбас...