Я не знаю, як пахнуть ці квіти

з рубрики / циклу «Літні мотиви»

Та чи й пахнуть вони взагалі,

Але правди ж бо ніде подіти

Пелюстки сколихнули малі

Щось тендітне й таке невимовне,

Що мостилось на денці душі….

Й незбагненно тремке молитовно

Карбувалось словами в вірші….

Тільки, жаль, якось все кострубато,

Недоречно лягали рядки

Слів, здавалось, занадто багато,

Хоч потрібно було навпаки….

Тож помовчу, вразливої тиші

Не порушу, адже в глибині

Запах ніжний ледь чутно колише

Все, що має лишитись в мені…..

Харків, 13.06.2015

Візьміть участь в обговоренні

18.06.2015 10:48 Володимир Пірнач => ©

Гарно.
Сподобалося.

17.06.2015 10:45 Олена Вишневська => ©

Танюшко, я просто в захопленні! {#}

17.06.2015 09:46 Тетяна Белімова => ©

{#}

Ой, Тетянко)) Потішила! Квіти - то моя улюблена тема))))) і в поезії теж. Їхня таїна, і краса, і довершеність форми й кольору незбагненна! Дійсно будить у душі щось глибоко приховане, те, що насподі.

{#}

Чудова лірика! Від рядочків віє легкістю, невагомістю. Гарно, Таню!

Ніжний, тендітний вірш!
Дуже сподобався!

Приємний, навіть, пахучий вірш!

Чудово.... Захопливо.... Мені дууже сподобалось!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ