Терплячі
Це в нас в тридцять третім було,
Коли вимирало село,
Всіх з’їли котів і собак,
Та з голоду вмерли однак.
За те, що народ бунтував,
То Сталін на смерть всіх скарав,
Забравши в селян всі харчі,
Пішли в небуття сівачі.
В нас влада – насильство завжди,
Криваві лишає сліди,
Не служить народу вона,
То ж доля терплячих сумна.
Грабує – терплячі мовчать,
Вбиває – ідуть умирать,
Їх коси і вила стоять,
А треба би в руки їх взять.
І владу насильства провчить,
Косою з корінням скосить,
А вилами кинути в гній,
Співаючи за упокій.
А поки терплячі ще є,
Робитиме влада своє,
Насильство й народу грабіж
Для неї нестерпний свербіж.
Терпіти цю владу ганьба,
Є вихід один – боротьба,
Терплячка хай трісне мов лід,
За себе боротися слід.
м. Київ, 28.11.11.
