06.07.2015 22:59
для всіх
178
    
  5 | 5  
 © Наталка Янушевич

День намріяв липневу спеку...

День намріяв липневу спеку,  

Ледь притомний рясний квітник,  

І громів голоси далекі,  

І повнісінькі хмар човни. 

Ягід стиглих густі коралі,  

Вітерцю неміцний порив,  

І свободу легких сандалій,  

І мандрівку за явори,  

І камінчик на дні студенім,  

А як вечір зустрів з доріг,  

День сипнув ще суничок жменю 

І за обрій в дощі побіг. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.07.2015 11:02  © ... => Тадм 

Пані Таню, дякую. Якраз і хотілося картинку змалювати, сценарій гарного літнього дня.

 07.07.2015 09:13  Тадм => © 

така яскрава картинка вимальовується.... чудово, Наталю

 07.07.2015 08:35  © ... => Каранда Галина 

Дякую, пані Галю. Я теж спочатку уявила, а вже потім написала, як день намагається ті човни небом позтягувати докупи, що аж вони билися один об інший, а дощу все нема.

 07.07.2015 08:34  © ... 

Може, справді голосні? Поміркую ще. Спасибі Вам, пані Тетяно. У нас неймовірна спека вчора була, а під вечір - невеликий дощ.

 07.07.2015 08:21  Каранда Галина => © 

Дуже теплий, позитивний настрій у вірша.

повнісінькі хмар човни - клас!

 07.07.2015 08:18  Тетяна Белімова => © 

Гарна літня замальовка! Образна)) Моє чудово))
На жаль, трішки перечепилася об "А як вечір...". Чи ритм трішки збився, чи нагромадження голосних? Послухаю думки інших. Може, це моє особисте?
Успіху Вам!