Спроба познайомитись
Парк вечірній. Мрійливий липень
Теплим вітром цілує липи...
Дивна пані із поглядом лані
На скамійці, мов на дивані...
Задивився... Спинивсь подалі...
(Камінець дістаю із сандалі...)
Люба пані,
Дозвольте спитати?
Я дивлюсь, Ви така одинока.
Я бажав би вас поцілувати...
(Щось нескромно... Впадає у око...)
-Як Вас звуть?
-Чи- не звуть?.. Ви самі
Обираєте з ким розмовляти?...
-Пані! Руку!
Ідем, мон амі!..
Я в дорозі Вас буду питати...
...про те, як політичний Вам вертеп?..
...про те, що на вечерю ви п"єте?..
...чи до вподоби Вам живопис НЮ?..-
Коротше, Вам "наботаю фігню",
Що каже кожен, хто бажає познайомиться...
І- фіфті-фіфті... Воля Божа... Мо"й "обломиться"...
О моветон!.. НАЙН! НІХТ! Я ТАК СТРАЖДАЛЬ!..
-Ви часом не паризька етуаль?..
Отак... Немає часу...
Вже йдете...
Пусте...
НЕ ТЕ.
.gif "{#}")
