Натхнення
Пливу, неначе риба, у океані слів,
Не вміючи любити і дихати напів-.
Горю! Несе у небо буремна течія...
А ти - моє натхнення, без тебе я- не я.
Гортаю, ніби Тору, життя за роком рік,
Тікаю, щоб шаленства вогонь мене не спік.
Живу, живу і знаю:у серці - не зола,
Його святої віри і буря не здола.
Пірнаю - виринаю, аби зробити вдих...
У полум`я!.. у воду!..- занурююсь у них.
